ПІДДИ́Р

ПІДДИ́Р, а, ч., гірн. Те саме, що піддира́ч. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 424.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПІДДИРА́ЛЬНИК →← ПІ́ДДИМКА

T: 163