ОЩА́СНЕНИЙ
ОЩА́СНЕНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до ощасти́ти. Скажу я ніжно Кобзареві: — Твої думки збулися вже. Вони із плідної зернини Зросли й розквітли зелено На щедрих землях України, Ощасненої Леніним (Воронько, Коли я.., 1962, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 840.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОЩАСТИ́ТИ →← ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИСЯ