ОТЕ́МНЕНИЙ

ОТЕ́МНЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до отемни́ти. Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 55). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 803.