ОСТИ́ЛИЙ

ОСТИ́ЛИЙ, а, е, діал. Бридкий, обридний. — Для мене завжди Турн остилий. Очам моїм один ти світ! (Котл., І, 1952, 179). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 787.