ОПТОВИ́К

ОПТОВИ́К, а́, ч., торг., заст. Купець, що торгує оптом. Необхідність витіснення з торгівлі приватного оптовика.. вимагає дальшого зміцнення позицій держторгорганів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 230). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 732.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОПТОЕЛЕКТРО́НІКА →← ОПТО́ВИЙ

T: 123