ОПЛОМБО́ВАНИЙ
ОПЛОМБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опломбува́ти. Опломбована тара.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 716.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОПЛОМБО́ВУВАННЯ →← ОПЛОДОТВОРЯ́ТИСЯ