ОБШИ́ВА

ОБШИ́ВА, и, ж., спец. Те саме, що обши́вка 3. Електродним дротом [дівчина] прошиває строчку, Із металу шиє кораблю обшиву (Забашта, Нові береги, 1950, 15). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 606.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОБШИВА́ЛЬНИЙ →← ОБШЕ́РХНУТИ

T: 124