ОБРУБНИ́Й

ОБРУБНИ́Й, а́, е́. Стос. до обрубки (див. обру́бка1). В обрубному цеху встановили дві великі формувальні машини (Роб. газ., 13.XI 1964, 2). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 572.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОБРУ́БНИК →← ОБРУ́БЛЮВАТИ

T: 193