ОБРУ́БНИЦЯ

ОБРУ́БНИЦЯ, і, ж., спец. Жін. до обру́бник. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 572.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОБРУ́БОК →← ОБРУ́БНИК

T: 252