ОБРУ́БКИ
ОБРУ́БКИ, ів, мн., спец. Рештки від обрубування чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 572.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБРУ́БКУВАТИЙ →← ОБРУ́БКА1