ОБРА́ДУВАНИЙ

ОБРА́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́дувати. Бригадир, обрадуваний увагою до своєї роботи, став жваво розповідати, як виникла думка будувати.. безлісні ферми (Гончар, Тронка, 1963, 209). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 559.