БОНДАРІ́ВНА

БОНДАРІ́ВНА, и, ж. Дочка бондаря. Нащо ж брав, коли знав — я тобі не рівна. Бо ти гордий багатир, а я бондарівна (Пісні та романси.., II, 1956, 54). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 216.