ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИСЯ
ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБЕЗБА́РВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. обезбарвляться; док.
1. Робитися безбарвним, втрачати яскравість, барвистість.
2. тільки недок. Пас. до обезба́рвлювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 485.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБЕЗБО́ЛЕНИЙ →← ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ