ОБВІВА́ТИСЯ

ОБВІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОБВІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Відриватися, відпадати під подувом вітру; обсипатися. 2. тільки недок. Пас. до обвіва́ти і обві́ювати. Щоб уникнути пригоряння і запарювання продуктів, необхідно, щоб вони під час сушіння добре обвіювались теплим повітрям (Укр. страви, 1957, 425); Холодом обвівається Оксанине серце (Шиян, Переможці, 1950, 58). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 472.