О́РДЕРНИЙ1

О́РДЕРНИЙ1, а, е. Прикм. до о́рдер1. Кривлячись від уїдливої цигарки в зубах, він [рахівник].. кидав корінці ордерних книжок товстому.. помбухові (Ле, Міжгір’я, 1953, 173). О́РДЕРНИЙ2, а, е. Прикм. до о́рдер2. Ордерні форми. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 742.