НЯВ

НЯВ, виг. Звуконаслідування, що передає котяче нявкання. Коли що було надума [кіт], то зараз до своєї хазяйки і озветься: "Няв, няв!" (Кв.-Осн., II, 1956, 189); [Голоси звідусіль.. (Дехто вдає звірячий та пташиний крик): ] Ку-ку! Кукуріку! Гав-гав! Няв-няв! А кшшш! (Л. Укр., II, 1951, 523). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 459.