НЕРОЗПУ́КЛИЙ
НЕРОЗПУ́КЛИЙ, а, е. Який ще не розтулився, не розпустився (про бруньки, квіти і т. ін.). Не рекомендується збирати відпалі віночки [дивини] з землі, а також виривати з прицвітних листків нерозпуклі віночки (Лікар. рослини, 1958, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 379.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕРОЗРІ́ЗАНИЙ →← НЕРОЗПРО́ДАНИЙ