НЕЗГО́ДОНЬКА
НЕЗГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до незго́да 4. Де незгодоньку подіти? Давить козака (Граб., І, 1959. 334); Стояв явір над водою, в воду похилився, — На козака незгодонька — козак зажурився (Вас., III, 1960, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 315.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕЗГО́ЙНИЙ →← НЕЗГО́ДНИЙ, НЕЗГО́ДЕН