НЕЗАТО́ПЛЕНИЙ
НЕЗАТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Якого не залила вода (про місцевість). Коли траплялась незатоплена місцина, Гуменний давав кілька хвилин перепочинку (Гончар, І, 1954, 437).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 310.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕЗАТРЕ́БУВАНИЙ →← НЕЗА́ТИ́ШНО