НЕВТИХОМИ́РНИЙ

НЕВТИХОМИ́РНИЙ, а, е. Якого неможливо заспокоїти, стримати і т. ін. Що наша дійсність? Ревіт гріз, Невтихомирне пекло смаги… (Граб., І, 1959, 160). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 273.