НЕВИ́СТАЧКА

НЕВИ́СТАЧКА, и, ж., розм. Те саме, що недоста́ча 2. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там чи дві (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 261.