НЕВІДМІ́НЮВАНИЙ
НЕВІДМІ́НЮВАНИЙ, а, е, грам. Який не відмінюється, не має форм відмінювання.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 263.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕ́ВІДНИ́К →← НЕВІДМІ́НЮВАНІСТЬ