НЕВІДМІ́НЮВАНИЙ

НЕВІДМІ́НЮВАНИЙ, а, е, грам. Який не відмінюється, не має форм відмінювання. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 263.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НЕ́ВІДНИ́К →← НЕВІДМІ́НЮВАНІСТЬ

T: 31