НЕ́ТЕЛЬ
НЕ́ТЕЛЬ, і, ж. Тільна телиця. Худобу треба розміщувати по відповідних групах — окремо дійних корів, окремо нетелей, молодняк, робочу худобу (Рад. Укр., 14. XI 1956, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 394.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕТЕРПІ́ННЯ →← НЕТВЕРЕ́ЗО