НАПУ́ЛЬСНИК
НАПУ́ЛЬСНИК, а, ч. Пов’язка на руці, яку накладають у тому місці, де прощупується пульс. Щільно затискую напульсник, щоб не боліло зап’ястя (Вітч., 2, 1968, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 165.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАПУ́СК →← НАПУ́ЖУВАТИСЯ