НАПРЯ́ДЕНИЙ
НАПРЯ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напря́сти. В скрині в Кайдашихи лежало полотно, в котрому, може, третя нитка була напрядена Кайдашихою (Н.-Лев., II, 1956, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 164.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НА́ПРЯМ →← НАПРЯДА́ТИСЯ