НАМІ́ШАНИЙ

НАМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наміша́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 129.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НАМІША́ТИ →← НАМІ́ЧУВАТИ

T: 186