НАДУДА́РНИЙ
НАДУДА́РНИЙ, а, е. Який перевершує ударні норми виконання чого-небудь. З кисневої станції нікуди носа облупленого не показував. Справа йшла про надударні темпи, і Льонька хотів їх довести (Трубл., І, 1955, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 81.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАДУ́ДЛИТИСЯ →← НАДУВНИ́Й