БЕЛЬВЕДЕ́Р

БЕЛЬВЕДЕ́Р, а, ч., архт. Башта на якомусь будинку або альтанка на високому місці, звідки можна оглядати краєвид. В центрі площадки.. була кругла альтанка, або бельведер (Парк Олександрія.., 1949, 38); Бельведер.. взагалі легке спорудження, з якого відкривається гарний краєвид (Архіт. Рад. Укр., 5, 1939, 41). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 155.