НАВА́ГА

НАВА́ГА, и, ж. Невелика морська риба родини тріскових. Це він, Асуар, стоїть серед снігового моря в шкіряних штанях і лисячому башлику і цілими годинами чекає з батьком біля прорубу, доки зловиться навага (Ірчан, II, 1958, 93); За способом кулінарної обробки рибу поділяють на три групи: лускаті, осетрові і нелускаті. До останньої групи належать також риби, які мають дуже дрібну луску (миньок, навага) (Технол. пригот. їжі, 1957, 32). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 22.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НАВАЖА́ТИСЯ →← НАВІ́ЯТИ

T: 120