НАБУВА́ННЯ
НАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набува́ти11, 2. Здібності людини формуються в процесі її розвитку, набування нею знань, умінь і навичок (Рад. психол. наука.., 1958, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 20.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАБУВА́ТИ 1 →← НАБУБНЯ́ВІТИ