МОРАЛІЗУВА́ННЯ
МОРАЛІЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. моралізува́ти. Віршам Д. Павличка з нової книги "Днина" чуже моралізування, нехитре комбінування ходячих життєвих приписів (Рад. літ-во, 3, 1961, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 799.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МОРАЛІЗУВА́ТИ →← МОРАЛІ́ЗМ