МОНІ́СТ
МОНІ́СТ, а, ч., філос. Прибічник, послідовник монізму. Титуловано його [Григорія Сковороду] і українським Сократом, і українським Платаном, .. і.. моністом (Літ. Укр., 4.ХІІ 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 795.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МОНІСТИ́ЧНІСТЬ →← МОНІ́ЗМ