МОНІ́ЗМ

МОНІ́ЗМ, у, ч. Філософське вчення, що визнає першопричиною буття (всесвіту) одну основу — матерію (матеріалістичний монізм) або дух (ідеалістичний монізм); протилежне дуалізм. Матеріалістичний монізм Спінози в тому й полягає, що він за основу всього існуючого бере матеріальну субстанцію — природу (Наука.., 4, 1958, 42). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 795.