БЕЗСТРА́СНО

БЕЗСТРА́СНО, рідко. Присл. до безстра́сний. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 148.