МЕРЕ́ЖКА

МЕРЕ́ЖКА, и, ж. 1. Ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих із тканини ниток. Був і дівчачий товар: стрічки, .. запаски, кораблики, рушники, і шиті і з мережками (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Шила хрестиком ще й мережкою, Як ходив ти до мене стежкою (Забашта, Квіт.., 1960, 116); * Образно. Ой у лісі, в лісі Заячі мережки, Зацвітають на горісі Золоті сережки (Стельмах, V, 1963, 309); * У порівн. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226); // заст. Мереживо (у 1 знач.). Одсувались комоди і звідти викидались тонкі сорочки, такі чудні і легкі, наче пушинки, з свистом дерлися рядна, літали, мов павутиння, мережки (Коцюб., II, 1955, 89); // рідко. Різьблення на дереві. 2. перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий узор. Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застиглі в сріблі. Мережки скрізь рябіють по улиці (Тесл., Вибр., 1950, 156); Коричневогрудий [зяблик], сам рожевий, з тонкою білою мережкою на крилах, він весь ніби сяяв на сонці (Коп., Як вони.., 1961, 26); * Образно. Розплітається уранці Срібних снів мережка (Олесь, Вибр., 1958, 230); Уляна на плечі несла лопату, а в голові мережку юних мрій (Чорн., Потік.., 1956, 45). 3. Те саме, що ви́шивка. Ви навчіть мене вишивки, мамо! І навчіть мене, рідная, так, Щоб з мережки живими словами Промовляли волошки і мак (Мас., Сорок.., 1957, 47); Спогади спліталися в барвну мережку, мов на білій, вишитій заполоччю сорочці (Загреб., Європа. Захід, 1961, 180); // Барвиста оздоба, що нагадує вишивку. Ще і лози червоної добув, Щоб .. на краях зробить мережку (Гл., Вибр., 1957, 219). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 675.