МЕЛЬКОТІ́ТИ

МЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до мелька́ти. Сунуть лавами селяни, тільки вила мелькотять (Сос., І, 1957, 386). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 671.