ЛЖЕСВІ́ДЧИТИ

ЛЖЕСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, недок., юр. Давати брехливі або фальшиві, неправдиві свідчення. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 482.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЛЖЕТЕО́РІЯ →← ЛЖЕСВІ́ДЧИЙ

T: 151