ЛЕЙБМЕ́ДИК

ЛЕЙБ-МЕ́ДИК, а, ч. Придворний лікар. — Лейб-медик.., — представив він свого супутника (Тулуб, Людолови, І, 1957, 267). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 472.