ЛЕГІОНЕ́РСЬКИЙ

ЛЕГІОНЕ́РСЬКИЙ, , а, е. Прикм. до легіоне́р. У 1920 році до коломийської тюрми було стягнуто сотні гуцулів, які не хотіли миритися з пансько-шляхетською владою і відповіли на легіонерські різки й шомполи повстанням (Козл., Сонце.., 1957, 9). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 461.