ЛАСКА́ВЧИК

ЛАСКА́ВЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ласка́вець1 2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 451.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЛА́СО →← ЛАСКА́ВО

T: 145