ЛАКУ́ЗЬКИЙ

ЛАКУ́ЗЬКИЙ, а, е. Прикм. до лаку́за. Так, ми страшні і буржуазним націоналістам, і жучкам лакузького мистецтва, бо вони живуть людиноненависництвом, а ми — безмірною любов’ю (Літ. газ., 17.III 1959, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 440.