ЛА́ДАНКА
ЛА́ДАНКА, и, ж., заст. Маленький мішечок із ладаном або якимось зіллям, що його забобонні люди носили на грудях як талісман. Той чоловік був грек.., продавав.. ладанки од усяких хвороб, навіть пальмові гілки (Н.-Лев., III, 1956, 363).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 434.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЛА́ДАННИЙ →← ЛА́ДАН