КУРГУ́ЗИЙ

КУРГУ́ЗИЙ, а, е, діал. Куций. Жметься, гнеться,— як кургузий дідько (Номис, 1864, № 3053). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 407.