КРИЛЯ́

КРИЛЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1. — Івасик сидить звершечку та співа: «Гуси, гуси-лебедята! візьміть мене на крилята!» (Н.-Лев., III, 1956, 202). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 346.