КРАГУ́ЛЕЦЬ

КРАГУ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Яструб. Он крагулець метнувся (Дн. Чайка, Тв., 1960, 88). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 319.