КОФТИ́НКА
КОФТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кофти́на. Під ліхтарем.. стояла дівчина.. в білій кофтинці — і простоволоса (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 70); Оцю спідничку.. одягне і квітчасту кофтинку (Собко, Матв. затока, 1962, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 312.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КО́ФТОЧКА →← КОФТИ́НА