БДЖІЛЬНИ́ЦЬКИЙ
БДЖІЛЬНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Стос. до бджільництва. І молоде дівча схилялося до нього, Науку прагнучи бджільницьку перейнять… (Рильський, І, 1956, 272); Бджільницький технікум вона на тому тижні закінчила (Воскр., З перцем!, 1957, 85)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 117.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БДЖОЛА́ →← БДЖІЛЬНИ́ЦТВО