БАСИ́ЩЕ

БАСИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до бас 1. Тиша. І нагло з-за спини басище: — Ану, розступись! (Головко, II, 1957. 35). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 109.