КО́НКУРСНИЙ
КО́НКУРСНИЙ, а, е. Прикм. до ко́нкурс; пов’язаний з конкурсом. Зараз тверезо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів (Ле, Право.., 1957, 73); //Признач. для конкурсу. Конкурсний твір.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 261.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КО́НКУРСНИК →← КОНКУРСА́НТ