КЛЕНИ́ТИ

КЛЕНИ́ТИ, и́ть, недок., безос., діал. Тиснути. А тут ще у грудях кленить, голову палить… (Тесл., Вибр., 1936, 45). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 179.